Різьбові метричні шпильки

Стрижні метричні різьбові

Різьбові шпильки — це порівняно недорогий варіант кріплення для поєднання виробів різної товщини. У стрижня немає головки, що дає змогу пропускати його через отвори, додавати додаткові деталі з монтажними отворами. Але шпильки виготовляються з різних матеріалів, можуть відрізнятися за способом виготовлення й типу, призначенням. Розглянемо методи виробництва, різновиди, сфери застосування та поради щодо вибору різьбових шпильок.

Матеріали та способи виготовлення

Шпильки різьбові виготовляються з: вуглецевої сталі, нержавіючої сталі, латуні. Можливе зовнішнє покриття хромом або цинком для підвищення захисту від корозії. Виробництво ведеться за технологією холодного або гарячого штампування. Потім спеціальними роликами накочується різьба. У конструкції верстатів можуть бути залучені плашки для накатки. Вироби мають відповідати DIN 975, DIN 976.

Застосування шпильок різьбових

Шпильки встановлюються в заздалегідь просвердлені отвори, вони проходять крізь кілька деталей або матеріалів (включно з твердими та м'якими, якщо необхідно). На краях шпилька фіксується шайбами та гайками. Для стягування використовують ріжкові або накидні ключі, торцеві головки.

Застосовуються стрижні різьбові для з'єднання:

   фланців трубопроводів і колекторів;

   балок, лаг і ферм покрівлі;

   листових металоконструкцій;

   деталей із залізобетону;

   фундаменту та стін;

   основних блоків верстатів та промислового обладнання;

   електрообладнання, трансформаторів, генераторів;

   стендів, каркасів різних конструкцій.

 

Ще їх використовують для фіксації каналів вентиляції й повітроводів до стелі. Довга різьба дає великий запас за ступенем притягання сторін, дає змогу регулювати висоту розміщення підвішених конструкцій. Важливо домогтися рівномірного залишку різьби по краях. Для цього по черзі підтягують гайки з кожного боку. Якщо гайка обертається разом зі шпилькою, на протилежному боці можна встановити додаткову гайку та затерти її. Тоді цю сторону вдасться утримувати ключем разом зі шпилькою, щоб підтягнути гайку з іншого боку.

 

Різноманітності конструкції визначають можливості використання кріплення. Наприклад, у машинобудуванні часто застосовують шпильку зі вкручуваним кінцем. Один край фіксується в рамі або тілі корпусної деталі, а на інший насаджується відповідна деталь і підтискається гайкою. Шпильки з подвійною різьбою, розділені гладкою частиною, нерідко використовують під час виготовлення білбордів. Є приварні шпильки з різьбою. Один торець приварюється до металоконструкції та слугує основою для підв'язування та приєднання інших деталей. Фундаментні шпильки закладаються в арматуру на етапі заливки, а потім до них притягуються стійки несучого елемента каркаса будівлі.

Різноманітності конструкції визначають можливості використання кріплення. Наприклад, у машинобудуванні часто застосовують шпильку зі вкручуваним кінцем. Один край фіксується в рамі або тілі корпусної деталі, а на інший насаджується відповідна деталь і підтискається гайкою. Шпильки з подвійною різьбою, розділені гладкою частиною, нерідко використовують під час виготовлення білбордів. Є приварні шпильки з різьбою. Один торець приварюється до металоконструкції та слугує основою для підв'язування та приєднання інших деталей. Фундаментні шпильки закладаються в арматуру на етапі заливки, а потім до них притягуються стійки несучого елемента каркаса будівлі.

Різновиди стрижнів різьбових

Крім матеріалу виготовлення, стрижні-шпильки відрізняються за конструкцією. Стрижень може мати:

   різьбу по всій довжині;

   різьбу тільки по краях;

   різьбу однакової висоти з гладкою частиною;

   різьбу, що трохи вища за гладку частину.

Діаметр шпильки буває від 6 до 48 мм. Можливий крок різьби як дрібний, так і великий. Довжина кріплення допускається до 500 мм. Від цих параметрів, а також від марки сталі, залежить крутний момент затягування.

Як вибрати різьбову шпильку

Під час вибору стрижня різьбового метричного потрібно орієнтуватися на максимально допустиме несуче навантаження (яку вагу витримає одне кріплення, який опір на зріз і поздовжнє розтягнення у штифта, наскільки міцна різьба). Загальне максимальне навантаження залежить від наступних чинників:

   діаметр металевого стрижня. Чим більший діаметр, тим надійніше з'єднання.

   крок різьби. Дрібний крок легше зірвати (зрізати різьбу), ніж великий.

   глибина заходження різьби в матеріал. Чим глибша посадка, тим вища несуча здатність.

   марка сталі, з якої виготовлений штифт. Найміцніші — це шпильки з вуглецевої або нержавійної сталі.

Також під час розрахунку навантаження та вибору різьбової шпильки враховують сторону впливу. Якщо вона перпендикулярна осі (наприклад, кріплення закручено у стіну, а на ньому висить деталь), то визначають опір матеріалу на зріз або вигин. Довжина різьби водночас не важлива. Якщо навантаження поздовжнє (наприклад, штифт закручений у стелю, а на ньому кріпиться повітропровід), звертають увагу на довжину нарізної частини, висоту витків. Під час експлуатації виробу в умовах підвищеної вологості віддають перевагу оцинкованим або нержавіючим шпилькам.